Сергій Ганжа — засновник дніпровського стартапу AI Impulsar. Його компанія створює програмне забезпечення для допомоги людям з епілепсією, аутизмом та деменцією. Штучний інтелект виконує моніторинг понад 25 факторів фізичної активності користувача і виявляє небезпечні кризові стани. Про це пише Pidgorodne.Info з посиланням на Dev.ua.

Особиста історія 

Сергій має вищу освіту, пов’язану з програмуванням та комп’ютерними системами. Він займається розробкою програмного забезпечення для компаній.

Стартапер додає, що його знайома з хворобою — сімейна лікарка. І вона змушена приховувати діагноз, щоб її не звільнили з роботи. Жінка приймає сильні препарати й останні 2 роки живе без приступів. Сергій каже, що в Україні часто на таких людей «вішають ярлики» і працювати в таких умовах неможливо. 

Виявилося, що на ринку є один продукт — американський «розумний» годинник Empatica Embrace. Але коли наш герой спробував завезти його до України, то з’ясувалося, що це не медичний пристрій, і що на нього нема сертифікації в нашій країні. Тому Сергій з однодумцями вирішили створити власний.

Наш герой — батько дитини з аутизмом. Він каже, що витратив 1,5 року, щоб синові поставили діагноз, щоб отримати інвалідність і мати право на соціальні виплати. Винахідник розповів, що хлопець ходить до школи для особливих дітей та до музичної школи, грає на двох музичних інструментах та вивчає мови.

Перед повноцінним запуском винахідник витратив пів року на вивчення медичної літератури, про яку раніше нічого не знав: скільки є типів епілепсії, як відбувається визначення центрів захворювання тощо. 

Особливість мозкової діяльності сина — одна з причин, чому Сергій створив стартап. AI Impulsar також працює з аутизмом. І хоча це різні розлади, але деякі процеси в них схожі. А саме: накопичення стресу і реакція мозкової активності на емоційні події.

Наприклад, кризовій стан може бути спровокований радісною подією. При цьому він може починатися за тиждень до свого апогею.

Настання кризового стану може бути від 7 днів до 15 хвилин до початку самого приступу (апогею). Цю інформацію розробники отримали з досліджень Массачусетського інститута, додає Сергій.

Винахідник зазначає, що подібне відбувається і з людьми з аутизмом, які накопичують емоційні переживання. Він може вилитися в приступ агресії чи психозу. Пристрій та ПЗ AI Impuslar фіксують подібні сплески та показують їхні причини. 

Допомога хворим

Сергій додає, що люди «бояться показувати свій діагноз», щоб не втратити місце в соціумі. Стартапер пояснив, яким саме основним методом діагностують хворобу і сьогодні. В людини стався приступ, її забирають до лікарні та знімають енцефалограму — показники мозку.

Далі встановлюють, яка саме частина мозку уражена і відправляють на томографію. Там дивляться, яка природа цього розладу — пухлина, травма, чи інше. Приписують потрібні препарати й починають лікування.

Стартапер наводить статистику. Всього у світі 50 млн осіб з епілепсією. І ще 27 млн людей у світі, які не знають про те, що у них епілепсія.  

На 2017 рік у світі 10,7% (792 млн осіб) живуть з різними видами ментальних розладів. 50 000 осіб щорічно гинуть від травматизму під час епілептичного нападу.

В якийсь момент Сергій натрапив на дослідження про те, що між енцефалограмою та активністю шкіри епілептика існує взаємозв’язок. Так він зрозумів, які саме датчики потрібні для його пристрою.

Як працює пристрій

Спочатку команда AI Impulsar хотіла розробити власний прилад для попередження епілепсії та діагностики стану людей з аутичним розладом. Починали з китайських фітнес-трекерів, які мали 2 датчики: ЧСС — частоти сердечних скорочень і датчики активності шкіри.

Взагалі існує понад 120 видів приступів епілепсії, каже Сергій. Для того щоб їх фіксувати на ранній стадії, потрібно знімати показники активності шкіри.

Датчики нашого земляка фіксують різні показники такі, як вже згадана активність шкіри, а також чсс, активність, сон та інші. За допомогою спеціального, унікального патерну аналізується стан людини.

Патерн для кожної людини індивідуальний. Він визначає час до приступу і після нього. А штучний інтелект пристрою визначає подразники, які призвели до нього. Таким чином відбувається прогнозування періодичності приступів.

Українці домовилися з китайським заводом, який мав випустити першу партію смарт-браслетів з потрібними датчиками AI Impulsar. Але виникла проблема: пристрій видавав неякісний сигнал від датчиків. Тому компанія повернулася до створення власного прототипу.

Фінансування і команда

AI Impulsar має два джерела фінансування — це гранти та власні кошти.

У 2019 році стартап взяв участь в одному з хакатонів і отримав першу інвестицію «для розвитку ідеї» в розмірі 1500 євро. У 2020 році компанія взяла участь в конкурсі технологій Vernadsky Challenge від компанії «Ноосфера». Там зайняли третє місце та отримали грант у розмірі 400 000 грн, без вирахування 19,5% податків. 

За його умовами, не можна було наймати нових людей та виплачувати зарплату. Тому Сергій з командою витратили грант на створення лабораторії в Дніпрі та тестування прототипів. Також зібрали фокус-групу, яка випробовує бета-версію пристрою. 

Другий великий грант команда отримала від Українського фонду стартапів (УФС). Він склав $25 000, без вирахування 19,5% податків. Ці кошти пішли на створення MVP — мінімально працюючої моделі.

В команді Сергія зараз дев’ять людей: три медика, два математики й чотири засновники. Серед останніх — PR-менеджер та програмісти. Залучені кошти від венчурних фондів дозволили наймати аутсорсерів.

Сергій каже, що його стартап не шукав якогось одного інвестора. 

Щодо монетизації, то винахідник планує заробляти на підписці. Для України вона коштуватиме $99 на рік. Сергій розуміє, що платіжна спроможність в Україні та за кордоном різна. Тому хоче спочатку монетизувати додаток у Європі, а зароблені кошти реінвестувати в Україну, щоб здешевити тут вартість підписки.

Майбутнє

Сьогодні стартап має підписані меморандуми щодо співпраці в Литві, Німеччині та США. Це — потенційні дистриб’ютори, які готові продавати ПЗ та, в майбутньому, пристрій українців. В цих країнах найпростіше реалізовувати продукцію через страхові компанії або центри догляду за хворими епілепсією, каже стартапер.

Щоб вийти в Європу і світ, команді винахідника потрібно провести медичні дослідження. Вони коштують близько $40 000 — $60 000, і займуть близько шести місяців. У компанії планують зробити їх в Україні, а після — отримати європейський протокол сертифікації, на який також потрібні додаткові пів року.

Сергій розповів, що з інвестиціями в хардверні продукти «є велика проблема». Інвестори кажуть йому, що «немає гарантії, що з пристроєм щось вийде, і це ризик». До того ж вони бояться, що китайці, на чиїх заводах планується випускати трекер, можуть скопіювати технологію. 

Нині в Україні реєструється патент, а в процесі підготовки знаходяться документи на реєстрацію його европейского зразку.

"На сьогодні у світі нараховується чотири подібних проєкти. Прямий конкурент один — американська Empatica, тому що вони мають пристрій для носіння. Наш пристрій дозволить передбачити більшість видів приступів епілепсії", - зазначив Сергій Ганжа.

Ми щиро бажаємо успіхів нашому земляку та великих досягнень у його благородній справі!