«Про владу». Стаття перша
Ми розпочинаємо серію публікацій присвячених управлінню громадою. Тут буде теоретична інформація, статистика та успішні приклади інших громад. Серія буде мати загальну назву «Про владу».
«Про владу». Стаття перша. .
Традиційним для Української держави є механізм представницької демократії, коли з періодичністю у кілька років громадяни обирають представників-депутатів, яким делегують повноваження приймати рішення на різних рівнях.
У сфері відповідальності ОМС (орган місцевого самоврядування) такий механізм не в повній мірі дозволяє громадянам захистити свій інтерес та реалізувати прагнення. Головним обмеженням є періодичність виборів, суттєво впливати на своїх обранців громадянин має можливість раз у кілька років. В періоди між виборами можливості громадянина реалізувати свої прагнення за допомогою інструментів представницької демократії суттєво обмежені. Адже між виборами у переважній більшості депутати просто ігнорують своїх виборців.
Відсутність прямої комунікації місцевої влади з жителями громад, неузгодженість інтересів ОМС та громадян, відсутність дієвих інструментів представницької демократії, обумовлює один з головних факторів низької довіри населення до муніципальних владних структур та влади в цілому. Впровадження на практиці інструментів демократії участі знаходиться на недостатньому рівні, співробітництво між владними установами і громадянським суспільством напряму, де ініціатива подається «знизу», може стати механізмом, що дозволить якісно вирішувати місцеві проблеми, збільшити довіру до влади та сприяти розбудові демократичного суспільства в Україні.
Проблемою залишається удосконалення механізмів реалізації громадських проектів та підвищення рівня залучення жителів до вирішення задач за місцем проживання для забезпечення стабільного розвитку на місцях.
Залучення жителів до управління справами громади є одним з ключових чинників місцевого самоврядування, для реалізації цього аспекту Українським законодавством передбачено реалізацію декількох форм участі в процесі ініціації, обговорення та затвердженні управлінських рішень на рівні громади. Тому, одним з чинників розвитку сьогодні є стимуляція активності громадського суспільства, поглиблення співробітництва місцевих представників влади з громадянським суспільством, використання потенціалу жителів та їх об’єднань у вигляді розвитку громадських ініціатив та реалізації програм і проектів. Важливою є трансформація свідомості жителів від споживачів та критиків до активних учасників громади.
Інструменти прямої демократії у багатьох країнах використовуються як найбільш доступний механізм участі громадян у вирішенні важливих суспільних питань, отже їх вдосконалення повинне стати додатковим поштовхом для розвитку демократії в Україні.
