Loading…
Loading…
Громада
У Книзі памʼяті громади — 156 імен. Наймолодшому було двадцять, найстаршому — пʼятдесят девʼять. Шестеро у 2014-му були дітьми. До Дня памʼяті захисників України говоримо цифрами — бо цифри тут не статистика, а сусіди.

29 серпня — День памʼяті захисників України. Дата походить з-під Іловайська: наприкінці серпня 2014 року там за кілька днів загинули сотні українських воїнів. Відтоді цей день наприкінці літа — спільний для всіх утрат цієї війни.
У Книзі памʼяті громади Підгородного на сьогодні 156 імен. Найперша втрата — 21 липня 2014 року. Остання — 18 серпня 2026-го. Між цими двома датами — дванадцять років війни.
Книга памʼяті — не промова і не памʼятник. Це сторінки: імʼя, дати життя, фото, нагороди. Ми записуємо тільки те, що знаємо напевно, і нічого не дописуємо від себе. Тому сьогодні говоримо цифрами. Цифри в цій Книзі — не статистика. Це сусіди.
2014-й — пʼять імен. Потім були роки, коли громада ховала одного-двох: 2016-й, 2017-й, 2018-й, 2021-й. Пʼять, один, два, два, один. Тоді ці числа здавалися страшними. Могло здатися, що найгірше позаду.
2022-й — двадцять три імені. 2023-й — сорок. 2024-й — сорок пʼять: одне імʼя кожні вісім днів. 2025-й — двадцять чотири. 2026-й — уже тринадцять, і рік ще не скінчився.
Двадцять зі ста пʼятдесяти шести загинули в серпні — у різні роки. Місяць для Дня памʼяті вибрано точно.
Наймолодшому було двадцять. Лапа Олександр Олегович народився 23 серпня 2002 року, загинув 3 березня 2023-го. Тиждень тому, 23 серпня, йому мало б виповнитися двадцять чотири.
Герасимов Сергій Олександрович народився у квітні 2001-го, загинув у лютому 2023-го — у двадцять один. Бандурін Владислав Сергійович народився в лютому 2001-го, загинув у вересні 2022-го — теж у двадцять один. Корнієнко Євген Анатолійович загинув у двадцять два — ще 12 серпня 2014 року, у перше літо цієї війни.
Найстарший — Соловей Олександр Євгенійович. Йому було пʼятдесят девʼять: народився 1963 року, загинув улітку 2022-го. Між наймолодшим і найстаршим у цій Книзі — тридцять девʼять років. Ціле життя завдовжки.
Середній вік загиблого з нашої громади — сорок. Це не рядок у звіті. Це вік, у якому людину вбили. Двадцять три з наших ста пʼятдесяти шести не дожили до тридцяти.
Шестеро народилися вже у 2000-х. У 2014-му, коли ця війна почалася, вони були дітьми. Олександрові Лапі було одинадцять. Війна дочекалася, доки вони виростуть.
Кіяшко Дмитро Олександрович загинув 29 серпня 2024 року — у сам День памʼяті. Цього року — другі роковини. Відтепер у нашій громаді цей день має ще одне, власне імʼя.
Шпак Олександр Юрійович — поки що останній запис у Книзі. 18 серпня 2026 року. За одинадцять днів до цього Дня.
Савчук Андрій Вікторович загинув 31 серпня 2014 року. У його картці серед нагород — нагрудний знак «Іловайськ – 2014». Що саме стоїть за цим знаком, картка не розповідає. Ми не додумуємо.
Кобзар Вʼячеслав Володимирович загинув 15 вересня 2022 року. Він єдиний зі ста пʼятдесяти шести, чийого фото в Книзі немає. Є імʼя. Є дата. Немає обличчя.
Це межа того, що ми знаємо, і ми не будемо вдавати, що її не існує. Порожнє місце на його сторінці — наш борг перед ним і перед його рідними. Ми шукатимемо, доки не повернемо Книзі його обличчя.
Ось вони всі — від липня 2014-го до серпня 2026-го. Читання цього списку займе кілька хвилин. Прочитайте. Не обовʼязково вголос. Просто до кінця.

За кожним рядком — сторінка в Книзі памʼяті громади: дати, фото, нагороди, те, що вдалося зібрати й перевірити. Книга поповнюється. Єдине, чого ми хочемо цього дня, — щоб їй більше не було чим поповнюватися.
Редакція
18 вересня у Підгородному відкрили будинок сімейного типу, де відтепер живуть 5 дітей-сиріт та діти, позбавлені батьківського піклування.
У Підгородному місцеві жителі облаштували пляж в районі вулиці Залізничної.
У Підгородному з’явився маніяк, який ходить по вулицях Чарівній та Залізничній.